Що таке сказ?
Сказ – гостра інфекційна хвороба з групи вірусних зоонозів, розвивається внаслідок укусу або ослинення хворою твариною, характеризується стрімким ушкодженням центральної нервової системи.
Сказом частіше хворіють дикі тварини – вовки, лисиці, єноти, борсуки, ведмеді, білки та інші. Від них при укусі, ослиненні заражаються домашні тварини і люди. Збудник сказу – специфічний вірус, що міститься в слині хворої тварини.
Як передається сказ?
Людина може інфікуватися від хворої на сказ тварини через:
- укус;
- подряпину та мікроушкодження шкіри;
- потрапляння зараженої слини на слизові оболонки або пошкоджену шкіру.
Люди зазвичай інфікуються сказом через укус хворої тварини. Рідше люди інфікуються після контакту без укусу, який може включати подряпини, садна або відкриті рани, що зазнають впливу слини або іншого потенційно інфікованого матеріалу хворої тварини.
Перебіг хвороби у людини: Захворювання настає після інкубаційного періоду (4-6 тижнів), протягом якого вірус з місця проникнення в організм просувається до головного мозку і викликає його запалення. У деяких випадках цей період скорочується до 1-2 тижнів або збільшується до 1 року і більше. Спочатку з’являються симптоми загального нездужання: температура, нудота, блювота, головний біль, загальна слабкість. Поступово наростає сильне почуття тривоги, з’являється свербіж, поколювання, тянучі болі по ходу найближчих до місця укусу нервових шляхів. Далі хвороба переходить у стадію виражених клінічних явищ. Розвивається водобоязнь – хворобливе судомне скорочення м’язів глотки і гортані при спробі пити воду, при вигляді води, при звуці води, що ллється.
У тварин симптоми сказу проявляються залежно від стадії захворювання. На початковій (до 5 днів) наявні сліди від укусів, тварини гризуть місце укусу; вони лагідні та насторожені водночас; погано їдять або починають їсти неїстівне; у них спостерігається слинотеча й блювота. Перебуваючи у збудженій стадії (2-3 дні), тварини агресивні, збуджені, нападають, тікають, їдять неїстівне, у них починаються конвульсії, блювота, розвивається параліч й косоокість. Під час паралітичної стадії (2-4 дні) у тварини стається виснаження, настає повний параліч та смерть.
Лікування сказу:
Якщо вас укусила або лизнула безпритульна чи дика тварина, негайно зверніться до лікаря!
У разі інфікування сказом негайна госпіталізація та введення антирабічної вакцини. Таких щеплень має бути п’ять: у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й і 28-й дні. У разі появи симптомів специфічного лікування не існує, захворювання практично завжди закінчується летально.
Щеплення від сказу – залишається поки що єдиним засобом, щодо запобігання цьому захворюванню. Ні в якому разі недопустимо самовільно перервати вакцинацію, припиняти або скорочувати курс, інакше щеплення будуть неефективні.
Заходи профілактики та захисту від сказу.
Для профілактики сказу необхідно регулярно вакцинувати тварин, уникати контактів з потенційно небезпечними тваринами, дотримуватись правил утримання тварин. Проявляти насторогу у разі незвичної поведінки тварини або без причини агресивної поведінки будь-якої домашньої тварини і повідомляти про це у ветеринарну службу. При виявленні трупів тварин не чіпати їх, а в обов’язковому порядку повідомити у ветеринарну службу.
Роз’яснювати це дітям, щоб уникнути зараження не тільки сказом, але й іншими небеспечними захворюваннями.